Карпатсько-балканський фьюжн — тур ČAČI VORBA
(31 січня – 7 лютого)

ČAČI VORBA — щира мова, як балканські цигани говорять про музику. ČAČI VORBA — польсько-український гурт, що сміливо змішує етно, джаз і сучасну музику балканських весіль. В цьому музиканти наслідують давніх циганських віртуозів, які додавали до своєї музики мотиви тих народів, які зустрічалися на їхньому шляху. Ця екзотична суміш виконується на традиційних інструментах, котрі, однак, іноді звучать невпізнанно. ČAČI VORBA нагадує казковий оркестр, який перебуває у дивній музичній подорожі, переміряючи вздовж і впоперек Старий Світ і складаючи нову звукову мозаїку з мелодій циган, угорців, румунів, греків, гуцулів, гуралів, південних слов’ян, жителів Близького Сходу. Тому містичні пісенні оповіді з Карпат іноді звучать так, наче румунський чабан заслухався джазу, а східні мотиви з передмість Бухаресту дивним чином нагадують сальсу. ČAČI VORBA грають, як говорять самі про свою стихійну музику, JOC'N'ROLL — від румунського "joc", що м означає «танець», «забава», «веселощі».

Дивною, одночасно радісною, сумною й пристрасною атмосферою балканського весілля, ČAČI VORBA поділиться з українською публікою.
31 січня — Тернопіль, «RiverPool» (вул. Чумацька, 14-а), 21:00, вхід вільний,
2 лютого — Київ, «Авеню» (вул. Воровського, 24), 20:00, 60 грн.,
3 лютого — Дніпропетровськ, «ПроJazz» (ул. Рогалева 12-б), 20:00, 60 грн.,
4 лютого — Донецьк, «Gung'Ю'бazz BAR» (б. Шевченко, 3), 20:00, 40 грн.,
5 лютого — Одеса, Клуб EXIT (вул. Бунiна, 24), 21:00, 30 грн.,
6 лютого — Вінниця, «Portal» (вул. Театральна, 24), 20:00, завчасно - 40 грн, в день концерту - 50 грн.,
7 лютого — Львів, «Лівий Берег» (пр. Свободи, 28), 21:00, 40 грн.

більше про ČAČI VORBA
Гурт ČAČI VORBA виник у 2004 році. Марія Натансон, Роберт Бжезовский і Пьотр Майчина (всі, до речі, є постійними учасниками «Оркестра св. Миколая» — одного з найвідоміших в Польщі world-music гуртів) познайомилися під час виїздів до Німеччини, де вони разом грали на вулицях міст, як і личить народним музикам. Сьогодні ČAČI VORBA — це шість професійних музикантів, що мають у доробку співпрацю з найкращими представниками польської і української world-music сцени: «Оркестром святого Миколая», «Бурдоном», «Się Gra», «Jahiar Group», «Kałe Bała», «Transkapela», «Lubliner Klezmorim».

Марія Натансон — вокал, скрипка та ін. — від численних струнних Туреччини до дерев’яних ложок і глечиків для молока, традиційних для угорських циган музиних інструментів.
Марію сьогодні називають найяскравішим голосом польської world music—сцени. «Співає немов від нехоті, проте голосом надзвичайно чистим і сильним», «її вокал не має слабких сторін — наче за нього вона продала душу чортові», «З голосу Марисі, сильного і дзвінкого, склярі могли б виготовляти кришталь, а тим часом він тішить нас, слухачів» — лише деякі відгуки польської преси про солістку ČAČI VORBA.

Походячи з музичної династії в багато поколінь — так, дід Марисі, Тадеуш Натансон, є відомим польським композитором, вона в чотирнадцять років покинула музичну школу і втекла з дому в Карпати, аби вчитися традиційної музики у сільських музикантів. Наступні п’ять років мандрувала горами, де зібрала сотні мелодій і пісень на десятках мов і діалектів, які можна зустріти на цій території, населеній величезною кількістю народів. Півроку жила й подорожувала з циганськими музиками з гурту Kałe Bała. Її харизматичний голос та незрівнянна гра на скрипці захоплюють не лише польську аудиторію. Зокрема, влітку 2009-го в складі «Оркестра св. Миколая» її захоплено зустрічали на Rainforest World Music Festival в Малайзії.

Йоанна Улатовська — вокал, скрипка, брасса.
Кілька разів на тиждень виконує ритуал, від якого у класичних музикантів мурашки йдуть по шкірі — за пару хвилин перетворює альт на брассу, триструнний мадярський альт, що має шорстке народне звучання. Такий компроміс між ролями студентки музичної академії та фолк-музиканта.

Любомир Іщук (Україна) — вокал, перкусія, бузукі, дримба.
Постійно курсує між Любліном і Львовом, будучи наочним прикладом головного принципу ČAČI VORBA — музика не знає кордонів. Дотримується ідеї відродження української традиційної музики, одночасно будучи сміливим експериментатором. Походить із Закарпаття, одного з найбільш мультинаціональних регіонів на карті світу. В Україні відомий як учасник львівських гуртів «Бурдон» і «Tatosh Banda».

Павел Суйка — вокал, акордеон.
Надзвичайно всестороння особистість, яка однаково добре почувається і в класичній, і в народній музиці. Ще навчаючись в середній школі, мав сольні виступи у Польщі і за її межами, отримуючи визнання за винятковий артистизм. Учасник багатьох музичних проектів, зокрема, Lubliner Klezmorim, співпрацює також з драматичними театрами.

Роберт Бжозовські — вокал, контрабас.
Музичні уподобання Роберта досить широкі: від Моцарта до суворих мелодій румунських Карпат, від родинних капел до джазу. Понад десять років є постійним музикантом Люблінської філармонії. Як класичний музикант брав участь у роботі багатьох студій звукозапису, писав саунд-треки до фільмів. Має кілька престижних нагород.На сьогодні зіграв понад 300 концертів у 14 країнах.

Пьотр Майчина — вокал, гітара, бузукі, мандоліна, кобза.
Пьотр є великим прихильником народної музики і має таку ж насичене концертами життя, як і Роберт Бжезовський. Ще підлітком сконструював свій радіо-приймач, щоб вночі слухати румунські, сербські і грецькі пісні. Зараз, щоб полегшити життя іншим любителям народної музики, є постійним працівником радіо Lublin, популяризуючи музичну традицію Балкан. Його інтереси виходять за межі стилістики конкретних регіонів, з яких походять інструменти, — протягом кількох останніх років розвиває власний стиль гри на мандоліні, оснований на імітації румунських цимбалів.

Більше про гурт — на www.cacivorba.pl.

Автор: Валерия Новодворская
Дата публикации: 03-02-2010

Панове, не сходите, пожалуйста, с ума. Особенно те панове, которые говорят по-русски. Вы укрылись в тихую пристань, называемую Украиной. В Одессе ли, в Черновцах, в Ивано-Франковске, во Львове, в Киеве, в Харькове. Вы живёте в человеческих условиях. Да, вы бедны, но и в России далеко не все богаты. И очень многие, кого не показывают на экранах, питаются уценёнными продуктами, утратившими уже всякую пригодность, выброшенными из супермаркетов. Вот, далеко не все в России купаются в золоте. Не знаю, что вам по этому поводу говорил Янукович, может быть, и обещал, но учтите, что обещать он ничего не может, и что всё это элементарное враньё. Если вы сделаете Украину похожей на сегодняшнюю путинскую Россию... А вы это легко можете сделать, проголосовав за Януковича. Главное - неправильно проголосовать.

Десять лет назад, пользуясь ошибкой Бориса Ельцина и глупостью фатальной Бориса Березовского, Россия проголосовала за Путина. И посмотрите - до чего мы дошли за эти десять лет. Надо только один раз неправильно проголосовать, а там зелёная сама пойдёт. Уж, конечно, никак не оранжевая, а только красная. Вы можете оказаться в нашем положении, и вам некуда будет бежать, потому что далеко не все годятся для Европы, далеко не все будут туда приняты. И уж, конечно, не с советским сознанием туда идти и не с помощью русского языка, и не с советским бэкграундом, и не с советскими навыками. Вам некуда будет бежать с той будущей советской Украины, в которую вы можете превратить свою страну, которая сегодня может вполне считаться развивающейся, а после 7-го февраля, уже на утро 8-го развиваться перестанет, если вы проголосуете за Януковича. Мне вообще непонятно - кто мог за него проголосовать? Кто мог проголосовать за невежду, который считает Чехова украинским поэтом, кто мог проголосовать за уголовника, кто мог проголосовать за неуча, который не в состоянии даже участвовать в дебатах, который боится участвовать в дебатах?

Янукович приведёт за собой путинскую Россию. И извините, это будет отнюдь не то, чего вы ждёте. Это будет отнюдь не Пушкин и отнюдь не Достоевский. Это будет ОМОН. Сегодняшняя Россия, её символ - это ОМОНовец с дубинкой. Вас давно не били по голове, и вы забыли, что это такое. Вы забыли, что такое настоящая коррупция, когда у людей просто отбирают их бизнес, как отобрали у Ходорковского и очень многих маленьких людей, имени которых вы никогда не услышите. Просто какому-то майору ФСБ приглянулась их лавочка или их домик. Вот, у нас сегодня людей, которые давно живут в своих домах в Речнике, выкидывают на улицу, потому что эта земля понадобилась олигарху Лужкову, и он там построит дома, дворцы для тех, у кого есть огромные состояния. Поэтому этот несчастный средний класс из Речников обречён. Вот, у вас есть пока ваше побережье Черноморское, там люди живут, сдают дома курортникам, получают деньги. И никому не придёт в голову прийти и отобрать их домики на том основании, что мы здесь будем проводить олимпиаду, а вы убирайтесь. А у нас это в Сочи происходит. И людям нечем будет жить, и люди получают те деньги, за которые они никогда ничего не купят. Никто их не спрашивает.

Мы живём в стране грубого насилия. Насилия над личностью, насилия над правом. Вы никогда не стояли у подъездов судов и палат, у которых стоят россияне, зная, что у нас правосудие только басманное, только перовское. Словом, вы всего этого не пробовали. И то, что есть в мешке у этого деда-мороза Януковича, может сравниться только с ящиком Пандоры. Вот, он откроет этот ящичек, и вы всё это получите: и автократию, и полное отсутствие экономических перспектив.

Янукович - это посол. Янукович - это посланник путинской России. Это посланник антимира. И если вы впустите его в свой мир - непонятно по какой причине, я даже догадаться не могу, почему кто-то за него проголосовал - то считайте, что вашей жизни конец. Наша жизнь закончилась в том самом 2000-м году, когда большинство проголосовало за Путина. Вы можете закончить свою жизнь в 2010 году. Но поскольку западенцы, которые не смирялись ни с НКВД, ни со Сталиным и не забыли ещё времена ОУН-УПА и борьбы за украинскую свободу, едва ли со всем этим смирятся, то вы ещё получите в добавок гражданскую войну.

Выбирайте - или вы продолжаете жить, или вы начинаете умирать по нашему образу и подобию.

Карл Улоф Ларссон (швед. Carl Larsson; 28 травня 1853 — 22 січня 1919)

Дуже сміялась:
http://nika-ru.livejournal.com/107058.html

Шо спільного між Фантокою, Світлим Матораном, Баракі, Махрі та Містікою.
P.S. Татомира прошу промовчати

Це, напевно, шось аутоімунне